§ 19. Зміни приголосних перед -СЬК-(ИЙ), -СТВ-(О)
1. Під час утворення нових слів деякі приголосні перед -ськ-(ий), -ств(о) зазнають звукових змін, що зафіксовані й на письмі, а саме:
1) к, м’який ц, ч + -ськ-(ий), -ство-(о) → -цьк-(ий), -цтв-(о):
гірник — гірницький — гірництво; козак — козацький — козацтво; парубок — парубоцький — парубоцтво; молодець — молодецький, молодецтво; стрілець — стрілецький; ткач — ткацький — ткацтво;
2) г, ж, з + -ськ-(ий), -ств-(о) → -зьк-(ий), -зтв-(о):
Прага — празький; убогий — убозтво; Запоріжжя — запорізький; Збараж — збаразький; боягуз — боягузький — боягузтво, але герцог — герцогський;
3) х, ш, с + -ськ-(ий), -ств-(о) → -ськ-(ий), -ств-(о):
волох — волоський; чех — чеський; залісся — заліський; товариш — товариський — товариство; але: шах — шахський, Цюрих — цюрихський.
2. Решту букв на позначення приголосних перед суфіксами -ськ-(ий), -ств-(о) на письмі зберігаємо:
агент — агентство; багатий — багатство; брат — братський — братство; завод — заводський; інтелігент — інтелігентський; люд — людський — людство; сирота — сирітський — сирітство; пропагандист — пропагандистський; студент — студентський — студентство.
Примітка. Про творення прикметників за допомогою суфікса -ськ-(ий) від географічних назв і назв народів див. § 150.