§ 25. Загальні правила правопису складних слів
(Правопис 1993 р. Перейти до чинного правопису.)Складні слова можуть утворюватися за допомогою сполучних звуків і без них.
Сполучні звуки О, Е (Є)
1. Коли перша частина складного слова — прикметник,
то сполучним звуком виступає о:
важкоатлет, гірничопромисловий,
чорногуз, яснозорий;
якщо першою частиною такого слова є прикметник м'якої групи, то перед о пишеться ь:
верхньодніпровський,
давньоруський, середньовіччя, синьоокий.
Увага. З цими словами не
слід плутати складні слова, перша частина яких є вищий ступінь прислівника на е:
вищезгаданий, нижчепідписаний.
2. Коли перша частина складного слова — іменник або
займенник, то сполучним звуком буває:
а) після твердого приголосного, зокрема після
шиплячого, звук о:
атомохід, грушоподібний, дощомір, самовчитель;
але: кожум'яка, овочесховище, очевидний;
б) після м'якого приголосного (неподовженого), яким
закінчується основа іменника м'якої групи, пишеться е:
бурелом,
землетрус, працездатний, яйцеподібний;
але:
конов'язь, коногон,
костогриз, костоправ, свинопас, свиноматка;
в) після й, яким закінчується основа іменника
м'якої групи, або м'якого подовженого приголосного першої частини пишеться є:
боєздатність, краєзнавство; життєздатний, життєпис, сміттєзбірник.
Складні слова без сполучного звука
3. Складні слова можуть утворюватися без сполучного
звука — шляхом безпосереднього приєднання основи до основи. При цьому перша
основа може закінчуватися:
а) на голосний звук:
всюдихід, кількаразовий,
радіокомітет;
у словах із числівниками одно-, дво-, три-,
чотири-:
одноденний, двоярусний, триніжок, чотирикутник.
Також у словах із тими числівниками, що в родовому відмінку мають закінчення -и:
двадцятирічний, п'ятикутний, семимильний;
б) на приголосний звук:
Болград, Новгород;
в абревіатурах:
виконком, медінститут;
у словах із числівниками двох-,трьох-, чотирьох-, якщо наступна частина починається голосними а,о:
двохосьовий, чотирьохактний.
4. Складні слова можуть писатися разом і через дефіс.
Разом пишуться:
а) усі складноскорочені слова й похідні від них:
Нацбанк,
Міносвіти, міськрада, облвиконком, профспілка, соцстрах; профспілковий,
соцстрахівський.
Сюди належать і всі складноскорочені з першими частинами:
авіа-, авто-, агро-, біо-, вело-, водо-,
газо-, геліо-, гео-, гідро-, екзо-, екстра-,
електро-, зоо-, ізо-, квазі-, кіно-, космо-,
лже-, макро-, мета-, метео-, мікро-, мілі-,
моно-, мото-, нео-, палео-, псевдо-, радіо-,
рентгено-, соціо-, стерео-, супер-, теле-, термо-,
турбо-, фоно-, фото- й под.;б) складні слова, першою частиною яких є кількісний
числівник (коли він не позначається цифрою):
двобічний, сімдесятиріччя,
трикутник, трипроцентний, чотиримісячний.
Через дефіс пишуться:
а) повторення того самого слова з метою підсилення
його основного значення, зокрема: в дієсловах для підсилення інтенсивності дії:
писав-писав, робив-робив, ходив-ходив;
у прикметниках і прислівниках для вираження великої міри, ознаки:
білий-білий,
легенький-легенький, багато-багато, синьо-синьо, тихо-тихо;
б) поєднання синонімічних слів:
гидко-бридко,
зроду-віку, тишком-нишком, часто-густо;
антонімічних слів: більш-менш,
видимо-невидимо;
близьких за значенням слів, що передають єдине поняття:
батько-мати
(батьки), хліб-сіль (їжа);
слів із тим самим коренем, але з різними закінченнями, префіксами й суфіксами:
великий-превеликий, давним-давно, з
давніх-давен, з діда-прадіда, мало-помалу, повік-віки,
радий-радісінький, сила-силенна, тихий-тихесенький.
Примітка. Два однакові іменники, з яких один
має форму називного відмінка, а другий — орудного, пишуться окремо: кінець
кінцем, одним одна, честь честю, чин чином. Так само й займенники: сама
самотою;
в) поєднання слів, що означають приблизність:
день-другий,
година-дві, не сьогодні-завтра, три-чотири.
Примітка. Поєднання слів зі значенням приблизності
або певних числових меж можуть складатися й з двох числівників, позначених
цифрами. У таких випадках між ними ставиться тире: 3—4 (дні), учні 8—10
класів;
г) складні вигуки та звуконаслідування:
гей-гей,
ого-го, бом-бом;
ґ) звуки в словах, що вимовляються протяжно:
По-о-дай,
а то во-о-ни наморились уже й та-а-к біля мене (Тесленко); По-о-лк,
стій!
д) літерні абревіатури з належними до них цифрами:
Ту-154, ЗІЛ-111;
е) літерні найменування паралельних класів у школах:
7-А, 10-В;
є) терміни, до складу яких входить літера алфавіту:
П-подібний, Т-подібний;
ж) літерні скорочення складних слів, які пишуться
разом або через дефіс:
с.-г. — сільськогосподарський, с.-д. —
соціал-демократ, соціал-демократичний, ст.-сл. — старослов'янський;
але скорочення, утворені від словосполук, пишуться окремо: с. г. — сільське
господарство.