§ 43. Сполучники
1. Разом пишемо складні сполучники, утворені внаслідок поєднання повнозначних чи службових слів із частками або прийменниками:
аніж, зате, мовби, начеб, начебто, немов, немовби, немовбито, неначе, неначебто, ніби, нібито, ніж, отже, отож, причому, проте, себто, тобто, цебто, щоб, якби, якщо;
також слова:абощо, тощо.
Примітка. Складні сполучники зате, проте, щоб, якби, якщо треба відрізняти від спільнозвучних займенників (те, що) та прислівника (як), що їх пишуть із простими прийменниками за, про та часткою би (б) окремо. Сполучники зате, проте можна замінити одним із протиставних сполучників (а, але, однак), тоді як прийменники за, про та вказівний займенник те — не можна, пор.: Хоч не застав Івана вдома, зате пройшовся і За те оповідання його похвалили.
Сполучник щоб відрізняється від займенника що із часткою б тим, що на займенник що виразно падає логічний наголос. Пор.:
Він сказав, щоб усі прийшли і Що б ви сказали, коли б я не приїхав?
Сполучники якби, якщо відрізняються від спільнозвучного з ними прислівника як із часткою би та займенником що тим, що вони поєднують частини в складному реченні, а на прислівник як завжди падає логічний наголос. Пор.:
Якби тут був мій товариш, я був би щасливий і Як би краще виконати це завдання! Якщо хочеш, допоможу тобі і Як що трапиться, нарікай на себе.
2. Окремо пишемо:
1) сполучники із частками би (б), же (ж):
коли б, коли б то, хоч би, хоча б, або ж, адже ж, але ж, бо ж, отже ж;
2) складені сполучники:
дарма що, для того щоб, затим що, з того часу як, зважаючи на те що, з огляду на те що, незважаючи (невважаючи) на те що, попри те що, до того як, після того як, та й, так що, тимчасом як, тоді як, тому що, через те що й под.
3. З дефісом пишемо сполучники отож-то, тим-то, тільки-но, тому-то.