§ 44. Поділ на відміни
(Правопис 1993 р. Перейти до чинного правопису.)За належністю до роду та за відмінковими закінченнями
всі іменники поділяються на чотири відміни.
I ВІДМІНА: іменники
переважно жін. й деякі іменники чол. роду, а також спільного роду із
закінченнями -а, -я в називному відмінку однини:
вага, гиря,
машина, партія, праця; воєвода, дядя; голова, сирота, убивця.
II ВІДМІНА: а)
іменники чол. роду з кінцевим приголосним основи та із закінченням -о в
наз. відмінку (переважно назви осіб):
бік, велетень, завод, край,
майстер, товариш; батько, Дніпро, Петро; татуньо;
б) іменники середн. роду із закінченнями -о, -е,
-я (крім іменників із суфіксами -ат-, -ят-, -ен-
при відмінюванні):
вікно, місто; море, поле, прізвище; весілля,
життя, знання;
також іменники всіх родів із суфіксами згрубілості -ищ-е, -иськ-о:
вітрище (від вітер), дівчисько (від
дівча), свекрушисько (від свекруха).
III ВІДМІНА: іменники жін. роду з кінцевим приголосним основи:
вість, любов, міць, річ, розкіш, сіль, тінь,
а також слово мати, в якому при відмінюванні з'являється суфікс -ер-.IV ВІДМІНА: іменники середн. роду:
а) із закінченнями -а, -я, що приймають
перед більшістю відмінкових закінчень суфікси -ат-, -ят-:
гуся
(гусяти), дівча (дівчати), лоша (лошати), теля (теляти);
б) із закінченням -я (із суфіксом -ен- при відмінюванні):
ім'я (імені), плем'я (племені).