§ 51. ІІ відміна. Однина. Орудний відмінок
(Правопис 1993 р. Перейти до чинного правопису.)В орудному відмінку однини іменники другої відміни мають закінчення -ом, -ем (-єм) і -ям, -им.
1. Закінчення -ом мають усі іменники чол. та
середн. роду твердої групи, -ем (після голосного та апострофа -єм)
— іменники чол. та середн. роду мішаної та м'якої груп (крім іменників середн. роду, що закінчуються на -я):
майстром, містом, робітником,
селом; бійцем, кобзарем, конем, кущем, місцем, морем, ножем, плечем,
прізвищем, секретарем, слухачем; пирієм, роєм, солов'єм, урожаєм.
2. Закінчення -ям мають усі іменники середн. роду на -я:
життям, змаганням, знанням, знаряддям,
кіллям, листям, луб'ям, обличчям, піддашшям, роздоріжжям, щастям.
3. Закінчення -им мають в орудному відмінку:
а) іменники — прізвища чол. роду твердої групи на -ов,
-ев (-єв), -ів (-їв), -ин, -ін (-їн):
Бабкіним,
Виноградовим, Звегінцевим, Ільїним, Ковалевим (від Ковалів),
Лесиним.
Однак неслов'янські прізвища, які закінчуються на -ов, -ин, -ін, мають в орудному відмінку однини закінчення -ом:
Бюловом, Дарвіном, Чапліном;
б) іменники — географічні назви середн. роду із
суфіксами присвійності -ов-, -ев- (-єв-), -ин- (-їн-), що відмінюються як прикметники:
Горошине — Горошиним, Котелеве —
Котелевим, Михалкове — Михалковим.
Але іменники — географічні назви чол. та середн.
роду із суфіксами -ов, -ев (-єв), -ів (-їв), -ин, -ін
(-їн), що не відмінюються як прикметники, мають в орудному відмінку однини закінчення -ом:
Бородіном, Голосієвом, Києвом, Лебедином,
Орєхово-Зуєвом, Псковом, Святошином, Харковом.