§ 54. ІІ відміна. Множина. Називний відмінок
(Правопис 1993 р. Перейти до чинного правопису.)У називному відмінку множини іменники другої відміни
мають закінчення -и, -і (-ї), -а (-я).
1. Закінчення -и мають усі іменники чол. роду твердої групи:
батьки, береги, городи, директори, заводи, класи,
ліси, піонери, робітники, тати, футляри;
але
друзі.
Примітка. Іменники чол. роду із суфіксами -анин
(-янин), -ин, -їн у множині втрачають -ин (-їн): болгари,
громадяни, кияни, львів'яни, селяни, татари, хазяї (хазяїни); але: грузини,
осетини, русини.
2. Закінчення -і (після голосного та апострофа
-ї) мають іменники чол. роду м'якої та мішаної груп, а також деякі іменники середн. роду:
велетні, герої, ковалі, краї, купці, лікарі,
пролетарі, секретарі, солов'ї, теслярі, школярі; ножі, слухачі, товариші;
очі, плечі, уші (частіше вуха).
3. Закінчення -а (у твердій і мішаній групах), -я (у м'якій групі) мають усі іменники середн. роду:
дена (від дно),
міста, пера, стремена; прізвища, явища; знання, моря, обличчя,
піддашшя, поля, прислів'я, роздоріжжя.
Кілька іменників чол. роду другої відміни мають у
називному відмінку множини паралельні закінчення -и та -а:
вуси
— вуса, ґрунти — ґрунта (збірне), рукави — рукава, хліби
— хліба (збірне), вівса — вівси;
але тільки
тати (від тато).