§ 66. Відмінювання іменників, що мають тільки форму множини
(Правопис 1993 р. Перейти до чинного правопису.)1. У називному відмінку вживаються:
а) закінчення -и:
в'язи, гуси, діти,
збоїни, кросівки, кури, люди, ночви, окуляри, сани, сіни, сходи,
штани.
Примітка. Деякі іменники, як гуси,
діти, кури, люди, мають форму однини, але від інших основ: гуска,
дитина, курка, людина;
б) закінчення -і (після голосного -ї):
гордощі,
граблі, двері, дріжджі, коноплі, помиї, радощі, хитрощі;
в) закінчення -а (зрідка -я):
вила,
ворота, дрова, ясла, ясна, вінця.
2. У родовому відмінку виступають:
а) закінчення -ей:
грошей, гусей,
дверей, курей, людей, саней, сіней;
б) закінчення -ів:
в'язів, граблів (і
грабель), дріжджів, кліщів, окулярів, сходів, хитрощів;
в) нульове закінчення:
вил, воріт, дров, збоїн,
конопель, лещат, ночв (частіше — ночов), ясел, ясен.
3. У давальному відмінку виступають:
а) закінчення -ам після твердого приголосного,
коли в називному відмінку іменники мають закінчення -и, -а або -і (після шиплячого):
веселощам, вилам, воротам (і воротям),
в'язам, ночвам, радощам, сходам, штанам (і штаням), яслам.
Винятки: гусям, дітям, курям, людям, саням,
сіням;
б) закінчення -ям після голосного та після
м'якого приголосного, коли в називному відмінку іменники закінчуються на -і, -ї, -я:
вінцям, граблям, дверям, помиям.
4. У знахідному відмінку вживаються форми:
а) однакові з називним відмінком:
вила, вінця,
граблі, коноплі, окуляри, сани, ясла;
б) однакові з родовим відмінком (для назв людей):
дітей, людей;
в) обидві форми (для назв деяких свійських тварин):
гусей і гуси, курей і кури.
5. В орудному відмінку виступають:
а) закінчення -ами в іменниках, які в
називному відмінку мають закінчення -и, -а або -і (після шиплячого):
вилами, ночвами, сходами; веселощами, радощами;
б) закінчення -ями в іменниках, які в
називному відмінку закінчуються на -і, -ї, -я:
вінцями, граблями, коноплями, помиями;
в) закінчення -ми:
ворітьми (й воротами),
грішми (й грошима), гусьми, дверми (й дверима),
дітьми, курми, людьми, саньми (й санями), сіньми, штаньми (й
штанами, рідше — штанями).
6. У місцевому відмінку залежно від попереднього приголосного вживаються закінчення -ах, -ях:
на вилах, на
воротах (рідше — воротях), у ночвах, на штанах (рідше —
на штанях), у яслах; на граблях, у дверях, у помиях.