§ 35. Велика літера при звертаннях і в ремарках
(Правопис 1993 р. Перейти до чинного правопису.)З великої літери пишеться:
а) перше слово після знака оклику, яким
відокремлюється звертання:
Вітре буйний, вітре буйний! Ти з морем говориш (Шевченко);
Нумо до праці, брати! Годі лякатись! На діло святеє Сміло ми будемо йти! (Грінченко);
б) слово, що йде після вигуку або окличного слова,
коли вони стоять на початку речення:
— Ха-ха! От ловко! (Коцюбинський).
Примітка. Якщо вигук стоїть у середині
речення, то наступне слово пишеться з малої літери:
Ждемо день і другий — гай-гай! — немає Тетяни (Васильченко);
Ждемо день і другий — гай-гай! — немає Тетяни (Васильченко);
в) ремарки-фрази (подані в дужках), що вказують на
ставлення слухачів до слів (промови) якоїсь особи:
Слава й честь борцям за вільну незалежну Україну
(Тривалі бурхливі оплески. Присутні встають і співають національний гімн) (З газети).
З великої літери пишуться й інші ремарки та
посилання, взяті в дужки, що стоять після закінченого речення:
Українська культура з найдавніших часів, навіть у
найтяжчі історичні періоди її існування, не була ізольованою від зовнішнього
світу (З газети).