маєвий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | маєвий | маєва | маєве | маєві |
Родовий | маєвого | маєвої | маєвого | маєвих |
Давальний | маєвому | маєвій | маєвому | маєвим |
Знахідний | маєвий, маєвого | маєву | маєве | маєві, маєвих |
Орудний | маєвим | маєвою | маєвим | маєвими |
Місцевий | на/у маєвому, маєвім | на/у маєвій | на/у маєвому, маєвім | на/у маєвих |
маєво
МАЄВО див. майво.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | маєво | маєва |
Родовий | маєва | маєв |
Давальний | маєву | маєвам |
Знахідний | маєво | маєва |
Орудний | маєвом | маєвами |
Місцевий | на/у маєві | на/у маєвах |
Кличний | маєво | маєва |
май
МАЙ1, я, ч. , розм., рідко. Те саме, що травень. Була веселенька [Галочка], як день у маї місяці (Кв.-Осн., II, 1956, 314); Недаром старі люди кажуть: теплий квітень, мокрий май - буде жито, як гай! (Дмит., Наречена, 1959, 155).
МАЙ2, маю, ч. , діал . Клечання, зелень. А тут їде віз повен маю - так на Поділлю звуть клечання (Свидн., Люборацькі, 1955, 185); І травень дощами проллється над краєм, Всю землю вкриваючи рястом і маєм (Перв., II, 1958, 135).
МАЙ3, присл., діал. 1. Мабуть. Говорив [Іван] тоді за призви, що його, май, в москалі візьмуть... (Л. Укр., III, 1952, 738).
2. Більше. Всі, що май боязливі, повтікали, ..лишилися три багачі та п'ять бідних (Стеф., І, 1949, 183).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | май | |
Родовий | маю | |
Давальний | маєві, маю | |
Знахідний | май, маю | |
Орудний | маем | |
Місцевий | на/у маї | |
Кличний | маю |