кобальт
КОБАЛЬТ, у, ч. 1. Хімічний елемент, сріблясто-білий метал із червонястим вилиском, твердіший від заліза. Після марганцю в тому ж ряду стоять ще три елементи - залізо, кобальт і нікель (Заг. хімія, 1955, 81); Залізо, мідь і кобальт у вигляді сірчанокислого розчину дають поросятам-сисунам, щоб запобігти їх недокрів'ю (Свинар., 1956, 166).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Кобальт | Кобальти |
Родовий | Кобальту | Кобальтів |
Давальний | Кобальтові, Кобальту | Кобальтам |
Знахідний | Кобальт | Кобальти |
Орудний | Кобальтом | Кобальтами |
Місцевий | на/у Кобальті | на/у Кобальтах |
Кличний | Кобальте | Кобальти |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кобальт | кобальти |
Родовий | кобальту | кобальтів |
Давальний | кобальтові, кобальту | кобальтам |
Знахідний | кобальт | кобальти |
Орудний | кобальтом | кобальтами |
Місцевий | на/у кобальті | на/у кобальтах |
Кличний | кобальте | кобальти |
кобальтовий
КОБАЛЬТОВИЙ, а, е. 1. Який містить у собі кобальт (у 1 знач.). Кобальтова руда; Кобальтові сплави.
2. Який має колір кобальту (у 2 знач.); темно-синій.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | кобальтовий | кобальтова | кобальтове | кобальтові |
Родовий | кобальтового | кобальтової | кобальтового | кобальтових |
Давальний | кобальтовому | кобальтовій | кобальтовому | кобальтовим |
Знахідний | кобальтовий, кобальтового | кобальтову | кобальтове | кобальтові, кобальтових |
Орудний | кобальтовим | кобальтовою | кобальтовим | кобальтовими |
Місцевий | на/у кобальтовому, кобальтовім | на/у кобальтовій | на/у кобальтовому, кобальтовім | на/у кобальтових |