межений
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | межений | межена | межене | межені |
Родовий | меженого | меженої | меженого | межених |
Давальний | меженому | меженій | меженому | меженим |
Знахідний | межений, меженого | межену | межене | межені, межених |
Орудний | меженим | меженою | меженим | меженими |
Місцевий | на/у меженому, меженім | на/у меженій | на/у меженому, меженім | на/у межених |
межень
МЕЖЕНЬ, МЕЖІНЬ, межені, ж. 1. Низький рівень води в річці, озері (переважно влітку). Літом настає пора межені: води стає мало, рівень рік дуже знижується і з'являються мілини (Фіз. геогр., 7, 1957, 108); Зимова межень.
2. діал. Середина літа, час, коли річки мають низький рівень води. Настояща добич [у рибалок] - то межінь. Сказано - літо: на все хороше (Сл. Гр.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | межень | межені |
Родовий | межені | меженей |
Давальний | межені | меженям |
Знахідний | межень | межені |
Орудний | меженню | меженями |
Місцевий | на/у межені | на/у меженях |
Кличний | межене | межені |
межінь
МЕЖІНЬ див. межень.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | межінь | межені |
Родовий | межені | меженей |
Давальний | межені | меженям |
Знахідний | межінь | межені |
Орудний | межінню | меженями |
Місцевий | на/у межені | на/у меженях |
Кличний | межене | межені |