розграбований
РОЗГРАБОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розграбувати; // у знач. прикм. Біржа праці в приміщенні розграбованої школи (Баш, П'єси, 1958, 34); Ще станція не вичахла після бою, ще зяють пащеками розграбовані склади, а населенню вже об'явлено зібратися до вокзалу (Гончар, II, 1959, 234); // розграбовано, безос. присудк. сл. Маєток було розграбовано (Фр., VI, 1951, 235): Було знищено [фашистами] в огні, розграбовано більш як на 10 мільярдів карбованців цінностей (Цюпа, Україна.., 1960, 133).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розграбований | розграбована | розграбоване | розграбовані |
Родовий | розграбованого | розграбованої | розграбованого | розграбованих |
Давальний | розграбованому | розграбованій | розграбованому | розграбованим |
Знахідний | розграбований, розграбованого | розграбовану | розграбоване | розграбовані, розграбованих |
Орудний | розграбованим | розграбованою | розграбованим | розграбованими |
Місцевий | на/у розграбованому, розграбованім | на/у розграбованій | на/у розграбованому, розграбованім | на/у розграбованих |