чинбарний
ЧИНБАРНИЙ, а, е. Стос. до чинення шкіри, пов'язаний з чинбарством. Зіна тоді працювала на шкіряному заводі, в чинбарному цеху (Десняк, Десну.., 1949, 393).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | чинбарний | чинбарна | чинбарне | чинбарні |
Родовий | чинбарного | чинбарної | чинбарного | чинбарних |
Давальний | чинбарному | чинбарній | чинбарному | чинбарним |
Знахідний | чинбарний, чинбарного | чинбарну | чинбарне | чинбарні, чинбарних |
Орудний | чинбарним | чинбарною | чинбарним | чинбарними |
Місцевий | на/у чинбарному, чинбарнім | на/у чинбарній | на/у чинбарному, чинбарнім | на/у чинбарних |
чинбарня
ЧИНБАРНЯ, і, ж. Кустарне підприємство (майстерня) для чинення, обробки шкіри. Ковалі в кузнях зугарні, Чинбарі в своїй чинбарні, Бондар, кравчик, селянин -Всі працюють як один (Перв., Райдуга.., 1960, 95); Мало не всі свої статки він вгатив у окрему чинбарню, де можна було вигнати хуру на тридцять-сорок шкур, сам на краю городу туго обшив дошками копанку для замочки, сам поробив зільники, шаплики, ступу (Стельмах, II, 1962, 115).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чинбарня | чинбарні |
Родовий | чинбарні | чинбарень |
Давальний | чинбарні | чинбарням |
Знахідний | чинбарню | чинбарні |
Орудний | чинбарнею | чинбарнями |
Місцевий | на/у чинбарні | на/у чинбарнях |
Кличний | чинбарне | чинбарні |