боковий
БОКОВИЙ, а, е. Який міститься збоку; спрямований убік; бічний. Хто смирніший.., боковою улицею обійде (Мирний, IV, 1955, 352); Іван.. повернув на бокову доріжку (Фр., III, 1950, 172); З бокової кишені [видно] кінчик рожевої хустки (Коцюб., II, 1955, 411); З бокових дверей увійшов командуючий військовою округою (Кучер, Чорноморці, 1956, 80).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | боковий | бокова | бокове | бокові |
Родовий | бокового | бокової | бокового | бокових |
Давальний | боковому | боковій | боковому | боковим |
Знахідний | боковий, бокового | бокову | бокове | бокові, бокових |
Орудний | боковим | боковою | боковим | боковими |
Місцевий | на/у боковому, боковім | на/у боковій | на/у боковому, боковім | на/у бокових |