брил
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | брил | брили |
Родовий | брила | брилів |
Давальний | брилові, брилу | брилам |
Знахідний | брил | брили |
Орудний | брилом | брилами |
Місцевий | на/у брилі | на/у брилах |
Кличний | бриле | брили |
бриль
БРИЛЬ, я, ч. Головний убір з широкими полями. Меркурій низько поклонився, Перед Зевесом бриль ізняв (Котл., І, 1952, 80); - Сердешненький! Книжки складає У торбину і бриля бере (Шевч., II, 1953, 172); Сонце запалило криваві вогні на цератовім брилі Семена (Коцюб., II, 1955, 378); Крислатий бриль з рисової соломи був низько опущений на лоб (Кучер, Чорноморці, 1956, 86).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бриль | брилі |
Родовий | бриля | брилів |
Давальний | брилеві, брилю | брилям |
Знахідний | бриль | брилі |
Орудний | брилем | брилями |
Місцевий | на/у брилі | на/у брилях |
Кличний | брилю | брилі |