виточений
ВИТОЧЕНИЙ 1, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до виточити1. Іван привітно махнув кепкою своєму напарнику, що вже помітив його, і весело показав очима на гору виточених за ніч деталей (Кучер, Трудна любов, 1960, 394); В ярмаркові дні до канатів і гаків [гойдалки] чіплялося два збиті з дощок човни з виточеними жіночими погруддями на носах (Смолич, II, 1958, 42); Личко її молоде та радісне, як яблучко, червоніло, очі горіли, шия, плечі наче виточені з рожевого каменю (Мирний, IV, 1955, 139); Гострі ножі точені, В крові панів мочені.. Виточені, аж горять, На панів та на панят (Пісні та романси.., II, 1956, 138); Залізняк нарешті зібрав усю силу,.. знайшов глибоку, вітром виточену ямку, міцно зачепився пальцями (Собко, Звич. життя, 1957, 7).
2. прикм. Який має досконалу форму, витончені лінії. Смугляве обличчя з рівним виточеним носом.. нагадувало одно з тих облич, що їх.. митці пензля беруть для Іродіад, Саломей і інших красунь давнини (Досв., Вибр., 1959, 85).
Як (немов, наче і т. ін. ) виточений - який має правильну, досконалу форму, витончені лінії. Уся [дівчина] - як виточена, а довга коса, чорна, як гадюка, так і обвивається круг тонкого стану (Стор., І, 1957, 83); - Бісова Улька, ноги як виточені і пошкрябані соломою, мабуть, у полі пошкрябала (Мик., II, 1957, 396).
ВИТОЧЕНИЙ2, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до виточити2. Кров була виточена вся. Доктор Гальванеску був мертвий (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 260).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | виточений | виточена | виточене | виточені |
Родовий | виточеного | виточеної | виточеного | виточених |
Давальний | виточеному | виточеній | виточеному | виточеним |
Знахідний | виточений, виточеного | виточену | виточене | виточені, виточених |
Орудний | виточеним | виточеною | виточеним | виточеними |
Місцевий | на/у виточеному, виточенім | на/у виточеній | на/у виточеному, виточенім | на/у виточених |