ворон
ВОРОН1, а, ч. 1. Великий хижий птах із блискучим чорно-синім пір'ям, що живе подалі від осель (переважно в лісі). На стрісі, край угла [рогу] селянської хати, Сів ворон та й кряче, недолю віщує (Фр., XIII, 1954, 94); Чорний ворон кричав на верхівці обпаленої блискавкою сосни (Донч., III, 1956, 110).
@ Ворон ворону ока не виклює - один одному не буде шкодити. Пан і старшина-як брати рідні! Ворон ворону ока не виклює (Мирний, II, 1954, 85).
2. Рід гри, у якій імітується напад ворона на курчат, що їх захищає квочка. [Мотря:] Парубки гратимуть у довгої лози, у тарана; дівчата - у ворона, у гусей!.. (Кроп., II, 1958, 25); Панночка виглядає.. дівчат, що грають у "ворона" (Л. Янов., І, 1959, 143).
ВОРОН2, прикм., нар.-поет., рідко. Вороний. Козак коника сідлає, З кониченьком розмовляє: - Біжи ж, коню, біжи ворон Аж до тихого Дунаю (Чуб., V, 1874, 169); [Явдоким (співа ):] Над козачим білим трупом Чорний ворон кряче, У ніженьках, на припоні, Ворон коник плаче (Кроп., V, 1959, 164).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ворон | ворони |
Родовий | ворона | воронів |
Давальний | воронові, ворону | воронам |
Знахідний | ворона | воронів |
Орудний | вороном | воронами |
Місцевий | на/у вороні | на/у воронах |
Кличний | вороне | ворони |
ворона
ВОРОНА, и, ж. 1. Хижий птах із чорним або сірим пір'ям, що живе на деревах поблизу населених пунктів На шлях дивлюся та на поле, Та на ворону на хресті (Шевч., II, 1963, 279); Пролетіла ворона і сіла на тину (Коцюб., І, 1955, 410); Вітер ворону вгрі забивав, і вона мимоволі боком летіла та крякала (Тич., І, 1957, 236).
@ Біла ворона див. білий; Лякана (полохана і т. ін. ) ворона й куща (й тіні, й пня) боїться - про того, хто раз перелякався і потім усього боїться; дуже обережний; Ні пава ні ворона див. пава; Пізнати ворону по пір'ю - видно справжню суть людини з її поведінки.
2. перен., зневажл. Про неуважну людину; гава, роззява. - Дітей малих за що посадив? - По приказанію вашому, за бунт. - Ворона! - крикнув на його, - по приказанію вашому!.. - затвердив та кажеш одно (Мирний, І, 1954, 284).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ворона | ворони |
Родовий | ворони | ворон |
Давальний | вороні | воронам |
Знахідний | ворону | ворон |
Орудний | вороною | воронами |
Місцевий | на/у вороні | на/у воронах |
Кличний | вороно | ворони |