гони
ГОНИ1, ів, мн. Переслідування, цькування звіра під час полювання. * Образно. Го-го - почалися гони. Тепер уже не бігли насліпо пушкарі, а йшли, хоч і обережно, але певно, оточуючи невеличкий лісок (Хотк., II, 1966,290).
ГОНИ2, гонів і гін, мн. 1. Українська старовинна народна міра довжини від 60 до 120 сажнів. Той змій та такий був сильний, що за гони до себе не підпускає, так диханням і побиває (Укр.. казки, 1951, 125); Пройшовши кілька гонів, перебрались вони через глибоку балку і з милю простували рідким лісом (Стор., І, 1957, 389); Ми йшли, туристи, сотні гін Розміреним і впертим кроком (Шер., Дорога.., 1957, 26).
2. Те саме, що гін 2. По краях гонів потрібно для повороту агрегату відвести смуги певної ширини, залежно від розміру агрегату і способу оранки (Механ. і електриф.., 1953, 21); При визначенні норми [виробітку] врахована довжина гонів і врожайність культури та марка комбайна (Колг. Укр., З, 1959, 4); На перших же гонах (ще, мабуть, Невкипілий і цигарки не докурив) передня жатка - тиць, і стала. Під'їхала друга і теж стала, і так усі (Головко, II, 1957, 239).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гони | |
Родовий | гонів | |
Давальний | гонам | |
Знахідний | гони | |
Орудний | гонами | |
Місцевий | на/у гонах | |
Кличний | гони |
гін
ГІН, гону, ч. 1. Дія за знач. гнати і гнатися. Видко було оддалік дві каруци.., немов п'яні хиталися з боку на бік від скаженого гону... (Коцюб., І, 1955, 188); На повному гоні підскочила тачанка (Ю. Янов., Мир, 1956, 121); На перегонах шляхові майстри і сторожі привітно всміхалися машиністові, підбадьорюючи зеленим прапорцем його бистрий гін (Ле, Опов. та нариси, 1950, 157); Щодня Кость улаштовує голубиний гін, щоб зміцнювати пташині крила (Донч., І, 1956, 54).
2. с.г. Смуга поля, що обробляється машиною, знаряддям в один захват (загін). Якщо літак витратив отруту, не закінчивши обробки гону, то сигнальники повинні лишатися на місці, і той самий гін обробляється вдруге (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 84).
3. спец. Стан і поведінка багатьох ссавців у період парування, що характеризується збудженням, підвищеною рухливістю, втратою сторожкості. Найбільш інтенсивний гін спостерігається у оленів у першій половині жовтня (Звірі.. Карпат.., 1952, 58).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гін | гони |
Родовий | гону | гонів |
Давальний | гонові, гону | гонам |
Знахідний | гін | гони |
Орудний | гоном | гонами |
Місцевий | на/у гоні | на/у гонах |
Кличний | гоне | гони |
гона
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гона | гони |
Родовий | гони | гонів |
Давальний | гоні | гонам |
Знахідний | гону | гони |
Орудний | гоною | гонами |
Місцевий | на/у гоні | на/у гонах |
Кличний | гоно | гони |