виробіток
ВИРОБІТОК, тку, ч. 1. Дія за знач. виробляти 1-5. Наша країна домоглася значного збільшення виробництва металу, видобутку вугілля і нафти, виробітку електроенергії (Колг. село, 4.І 1955, 1); [Вітровий:] Я сам розробив план, щоб різко повернути колгосп, підняти трудову дисципліну, збільшити норми виробітку (Корн., II, 1955, 221).
2. Кількість виробленого, одержаного внаслідок праці. Брінкман закінчив підраховувати виробіток, стиха свиснув (Собко, Запорука.., 1952, 247); Його виробіток уже перейшов через тисячу гектарів умовної оранки, хоч осінь ще триває (Ю. Янов., Київ. опов., 1948, 44).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | виробіток | виробітки |
Родовий | виробітку | виробітків |
Давальний | виробіткові, виробітку | виробіткам |
Знахідний | виробіток | виробітки |
Орудний | виробітком | виробітками |
Місцевий | на/у виробітку | на/у виробітках |
Кличний | виробітку | виробітки |