залякувати
ЗАЛЯКУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАЛЯКАТИ, аю, аєш, док., перех. Викликати в кого-небудь страх, переляк; робити кого-небудь боязким, лякливим. Накинувся був [барон] чомусь тільки на Андрія Горленка, залякував його всякими карами, розстрілом навіть... (Крот., Сини.., 1948, 23); Проворна [Івга], моторна, смілива, ..її ніхто не обдурить, ні залякає (Кв.-Осв., II, 1956, 274); [Ярослав:] Мене шибеницею не залякаєш. А ви [пани] її бійтеся. Іде на вас великий гнів (Мокр., П'єси, 1959, 99); Кинули ми виклик і негоді й бурям, нас не залякають атомні громи (Сос., Так ніхто.., 1960, 41).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | залякую | залякуємо |
2 особа | залякуєш | залякуєте |
3 особа | залякує | залякують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | залякуватиму | залякуватимемо |
2 особа | залякуватимеш | залякуватимете |
3 особа | залякуватиме | залякуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | залякував | залякували |
Жіночий рід | залякувала | |
Середній рід | залякувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | залякуймо | |
2 особа | залякуй | залякуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | залякуючи | |
Минулий час | залякувавши |