мандрика
МАНДРИКА, и, ж. Виріб із сиру та тіста, що має форму коржика; вид сирника. Підвечіркуючи, панич убрав аж п'ять мандрик та горщечок масляків (Кв.-Осн., II, 1956, 195); - Недовго їй кувати. До петрівки, а тоді вдавиться зозуля мандрикою з сиру (Донч.,VІ, 1957, 31); З дріжджового тіста випікають такі вироби, як баби, .. плетеники, мандрики (Укр. страви, 1957, 300).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мандрика | мандрики |
Родовий | мандрики | мандрик |
Давальний | мандриці | мандрикам |
Знахідний | мандрику | мандрики |
Орудний | мандрикою | мандриками |
Місцевий | на/у мандриці | на/у мандриках |
Кличний | мандрико | мандрики |