мотатися
МОТАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм. 1. Те саме, що хилитатися; теліпатися. Довгі без кінця мережі моталися на легкому вітрі, неначе жмути чорних шнурків, вимочених у смолі (Н.-Лев., II, 1956, 221); Над ним [степом] склеплялось небо білочоле. Мотались дзвоники (Зеров, Вибр., 1966, 71); Кліть [шахти] моталася швидко, тужливо двигтячи своїм тулубом та поскрипуючи старезним кістяком (Досв., Вибр., 1959, 199).
2. Проводити час у турботах, клопотах. Старий Рабинович.. мотався по хазяйству, доглядаючи, щоб я часом не гайнував дурно часу (Еллан, II, 1958, 33); - Люди відпрацювали вісім годин - і додому. А батько ще мотається (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 106); // Заклопотано метушитися, бігати. Бігає, мотається стара Векла по хаті і не зна, за що ухопитись (Кв.-Осн., II, 1956, 438); Варивон Кирпатий мотався вулицями, як тріска в ополонці, то туди, то сюди (Ковінька, Кутя.., 1960, 129).
3. фам. Те саме, що блукати 1; тинятися. [Адмірал:] Я знаю, важко мотатися шість років по морю (Корн., І, 1955, 70); Батько все життя мотався по селах та хуторах (Чаб., Тече річка.., 1961, 90).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мотаюся | мотаємося |
2 особа | мотаєшся | мотаєтеся |
3 особа | мотається | мотаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мотатимуся | мотатимемося |
2 особа | мотатимешся | мотатиметеся |
3 особа | мотатиметься | мотатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | мотався | моталися |
Жіночий рід | моталася | |
Середній рід | моталося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мотаймося | |
2 особа | мотайся | мотайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | мотаючись | |
Минулий час | мотавшись |