мінотавр
МІНОТАВР, -а, ч. У давньогрецькій міфології – чудовисько з тілом людини і головою бика, якого Мінос годував живими людьми; убитий Тесеєм; Мінотавр жив нібито в лабіринті, який збудував Дедал; міф про Мінотавра пов'язаний з тотемістичними віруваннями і нагадує, що колись приносили в жертву людей; цей міф, зокрема боротьбу Тесея з Мінотавром, відображено в багатьох творах античних митців і письменників.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Мінотавр | Мінотаври |
Родовий | Мінотавра | Мінотаврів |
Давальний | Мінотаврові, Мінотавру | Мінотаврам |
Знахідний | Мінотавра | Мінотаврів |
Орудний | Мінотавром | Мінотаврами |
Місцевий | на/у Мінотаврі, Мінотаврові | на/у Мінотаврах |
Кличний | Мінотавре | Мінотаври |