намочувати
НАМОЧУВАТИ, ую, уєш, недок.. НАМОЧИТИ, мочу, мочиш, док., перех. Робити мокрим, вологим; змочувати чим-небудь або у чому-небудь. Бабуня намочує рушник в оцті, і мама добре натирає ним Дарчині скроні (Вільде, Повнол. діти, 1960, 171); Щоб не намочити волосся, Терезка підібрала його під голубу гумову шапочку (Томч., Готель.., 1960, 242); Як захоче кого полаяти [Підситочок], говорить: - ..А щоб його дощик намочив (Тют., Вир, 1960, 80); // Уміщати що-небудь на деякий час у рідину. При весняному садінні корені саджанців рекомендується намочувати протягом 6 - 8 годин в воді (Сад. і ягідн., 1957, 184); Мотря позбирала свої й Карпові сорочки й намочила в лузі (Н.-Лев., II, 1956, 301); - Ти б її [баранину] порізав на шматочки та гарненько намочив у ночовках (Стор., І, 1957, 36).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | намочую | намочуємо |
2 особа | намочуєш | намочуєте |
3 особа | намочує | намочують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | намочуватиму | намочуватимемо |
2 особа | намочуватимеш | намочуватимете |
3 особа | намочуватиме | намочуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | намочував | намочували |
Жіночий рід | намочувала | |
Середній рід | намочувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | намочуймо | |
2 особа | намочуй | намочуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | намочуючи | |
Минулий час | намочувавши |