негайний
НЕГАЙНИЙ, а, е. Який здійснюється, відбувається зразу, без затримки; терміновий. Я розумію вагу негайної висилки Вам поправленого матеріалу (Коцюб., III, 1956, 205); Низка вечорів пішла на товариські бесіди, родинні справи, негайні засідання і збори (Кач., II, 1958, 27); Командирам коштувало зусиль стримувати бійців від передчасного виступу, від негайної атаки на Перекоп (Гончар, II, 1959, 406).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | негайний | негайна | негайне | негайні |
Родовий | негайного | негайної | негайного | негайних |
Давальний | негайному | негайній | негайному | негайним |
Знахідний | негайний, негайного | негайну | негайне | негайні, негайних |
Орудний | негайним | негайною | негайним | негайними |
Місцевий | на/у негайному, негайнім | на/у негайній | на/у негайному, негайнім | на/у негайних |