ПРИГОЩАТИ, аю, аєш і ПРИГОЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИГОСТИТИ, ощу, остиш, док. 1. перех. і без додатка. Виявляючи велику увагу, гостинність, доброзичливість до кого-небудь, частувати їжею, питвом. Гості таки бували в них мало не щотижня суботніх чи недільних вечорів. Зустрічали їх привітно, щиросердо, пригощали смачно й сито (Коз., Листи.., 1967, 109); Бідний останню курку заріже, а пригостить кума (Україна.., І, 1960, 48); Хазяї гостей пригостили, почастували обідом. Гості подякували (Вишня, І, 1956, 413); * Образно. Вміли сховати високі Карпати, Вміли пригощати, вміли напувати, Відвести від нього [О. Борканюка] силу навісну (Забашта, Вибр., 1958, 231); // також чим. Пропонувати з'їсти, випити запалити що-небудь. Ходять по саду. Валя, як гостинний хазяїн, все показує, розповідає, пригощає то тим, то іншим (Вас., Вибр., 1954, 263); - А дозвольте, товаришу герой, і дідові папіроскою побалуватись. - Прошу, - пригощує його Петро (Головко, Літа.., 1956, 141); Посидіти запрошувала [баба Орина], чайком пригостити ладналась (Баш, На.. дорозі, 1967, 181).

2. перех., перен., розм. Бити, катувати, нищити кого-небудь. - Скажи купцеві своєму, нехай зброї нам побільше везе, будемо незабаром шляхту пригощати... - мовив П'ятикоп, вертаючи охоронну грамоту сотникові (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 24); Ви хочете напасти?.. Готуйтесь, королі! Ми так вас будемо стрічати, так шанувать, Гойдать, пригощувать - аж поки навік не клюнете землі (Тич., І, 1957, 181); - Як луснув [Олійниченко] нагаєм по спині, так сорочка й прикипіла. - Та за що се так він пригостив тебе? (Гр., II, 1963, 143); - Не підведи, - до кулемета Боєць звертався у думках, Й гашетки пріли у руках. - Ось бачиш, сунуть [фашисти] з очерету. Немов чорти, руді чорти... Отак їх, добре пригости!.. (Стельмах, V, 1963, 52).

3. тільки док., неперех., заст. Погостювати. Безліч дуків він стрівав Та панів на всіх дорогах, А ніхто його не звав Пригостити, крім убогих (Граб., І, 1959, 370).