пух
ПУХ, у, ч. 1. Дрібне, ніжне пір'я на тілі птаха. Скрізь порозламувані скрині; одежа лежить розкидана, кривава, пороздирана; пух із перин, наче сніг, летить по вітру (П. Куліш, Вибр., 1969, 175); Снігу, ой снігу якого!.. Наче тут паслися гуси уранці, Скублись, кричали І пух свій розкидали білий (Олесь, Вибр., 1958, 221); Ідеш, а на землі ніде ногою ступити: гнізда, яйця, голенькі пташата плутаються в траві, одні вже вбираються в пух, а ті лише вилуплюються (Гончар, Тронка, 1963, 31); * У порівн. Я як пійшла [пішла], як стала, як стала, дак і сапою, і граблями, і руками,.. да так зробила як пух ту землю!.. (Барв., Опов.., 1902, 428); Розлилась Рось.., то вигинаючи воду, наче шию лебедину, то розбиваючи її білими краплями в білій легкій, як пух, піні (Н.-Лев., І, 1956, 51); Осінь на землю тихенько спускається.. Пухом тумани із крил її падають, Стеляться в вільних степах (Рильський, І, 1960, 102); // Перина, подушка, ковдра, набита таким пір'ям. - Його там смачненько годували й напували і спати.. клали під одягала золототкані, на м'якенькому пуху (Вовчок, І, 1955, 307); // перен. Те, що легкістю, м'якістю схоже на таке пір'я (перев. про сніг, хмари). З черемх убрання лебедине Часами ронить срібний пух (Стар., Вибр., 1959, 5); Хай прилине зима і розвісить свій пух на холодних і голих деревах, - я любов'ю тебе обігрію, мій друг, моє горе і радість вишнева! (Сос., II, 1958, 129).
@ Земля пухом див. земля; Ні пуху, ні пера див. перо; У (в) пух [і прах] - зовсім, остаточно. Така-то збірниця [зборище] валилась, Енея щоб побити в пух (Котл., І, 1952, 197); У (в) пух і прах розбивати (розбити) див. прах; У (в) пух і прах розносити (рознести) див. прах.
2. Тонкі, короткі, м'які волоски на тілі тварин; підшерстя під довшою, товщою шерстю; ніжна, м'яка шерсть у деяких тварин. Розігнались [дами] на рулетку, але туди їх - не пустили!.. (дами були в хустках та ще й з «козиного пуху» ) (Л. Укр., V, 1956, 384); Марія Еммануїлівна поправила на плечах стареньку сіру хустку з козячого пуху (Хор., Місто.., 1962, 110); - Постій, постій, - повільно звівся за столом Гнат.. - Ти куди звертаєш? Та ти знаєш?.. - Ну, от що. Ти мене не лякай. Я не з заячого пуху (Тют., Вир, 1964, 98); // Тонке, коротке волосся на обличчі, шиї людини. Молоде лице його, оторочене русявим пухом, то хмуриться, то проясняється (Мирний, III, 1954, 150); - На верхній губі у нього був ніжний пух (Ю. Янов., II, 1958, 89); Дід Кияшко, маленький, круглолиций, весь обтиканий білим колючим пухом чоловічок, привітно глянув на мене (Збан., Єдина, 1959, 118).
3. Тонкі, ніжні волоски на насінні рослин, на поверхні стебла або листя. Часом очеретяний початок, зачеплений Соломією, лопався й обсипав її білим пухом, мов снігом. (Коцюб., І, 1955, 361); [В гурті:] - Сніг, сніг! - Який сніг, то, либонь, пух із дерева! (Вас., III, 1960, 487); Над Києвом літав тополиний пух. Він означав кінець райдужної пори цвітіння (Дмит., Розлука, 1957, 78); * У порівн. Я не дух собі, коханко, Я собі не дух, Щоб з землі тебе здмухнути, Мов із квітки пух! (Граб., І, 1959, 544); Торкнувся [Василенко] рукою до голови, посередині якої пухом кульбаби аж до маківки підкучерявлювалася смужка ранньої лисини (Стельмах, II, 1962, 94).
^ Бавовняний пух - короткі, грубіші волокна, що залишаються на насінні бавовника після відділення основного волокна. Природний газ у поєднанні з такою сировиною, як бавовняний пух, дозволить випускати високоякісну целюлозу і продукти дальшої її переробки (Ком. Укр., 10, 1965, 49).
4. діал. Пухівка. Гірко й ніжно пахне пух зелений (Рильський, II, 1960, 214); * У порівн. За селом, на широкому полі, ледве піднімалась зелена, як пух, кукурудза (Н.-Лев., II, 1956, 223).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пух | пухи |
Родовий | пуху | пухів |
Давальний | пухові, пуху | пухам |
Знахідний | пух | пухи |
Орудний | пухом | пухами |
Місцевий | на/у пухсі, пуху | на/у пухах |
Кличний | пуху | пухи |
пуховий
ПУХОВИЙ, ова, ове. 1. Прикм. до пух. Тіло грака.. вкрите пір'ям. Воно не однакове. Зовні розміщене контурне пір'я, а під ним пухове (Зоол., 1957, 104); Пухові волосини; // Вкритий пухом. Коли звернуло під осінь і в усіх головках подостигали купки вовнистого насіння, тоді кождий подув вітру розганяв мільйони тих пухових зерняток на всі боки (Фр., IV, 1950, 325); // Зробл. з пуху (у 2 знач.). Віра часом лягала на своїй канапі,.. накидала на себе пухову білу хустку (Грим., Кавалер.., 1955, 144); Не зігріть нашу Зою. Нелюдських не полегшити мук. У пухові панчішки її ноги уже не обути І не стерти ту кров, що стікає струмками із рук (Забашта, Вибр., 1958, 135); // Набитий пухом (у 1 знач.). Слала, слала красна дівка білу постіль пухову (Чуб., V, 1874, 623); В головах у любки подушки пухові (Граб., І, 1959, 625); Дитині йшов третій тиждень. А Шаукен усе ще не підводилася з ліжка, все залишалася в своїй кімнаті на цілій кучугурі пухових подушок (Тулуб, В степу.., 1964, 338).
2. Схожий на пух легкістю або пухнастістю; який нагадує пух. Літак пронизав пухову хмаринку і полинув над голубими неоглядними просторами землі (Вол., Наддн. висоти, 1953, 39); М'яко падав сніг пуховий (Іванович, Перебендя.., 1960, 167).
3. Який має м'яку, густу, довгу шерсть з великою кількістю пуху (про породи кіз, кролів і т. ін.). Пухових кіз відбирають за кількістю і якістю пуху (Колг. енц.. І, 1956, 573).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пуховий | пухова | пухове | пухові |
Родовий | пухового | пухової | пухового | пухових |
Давальний | пуховому | пуховій | пуховому | пуховим |
Знахідний | пуховий, пухового | пухову | пухове | пухові, пухових |
Орудний | пуховим | пуховою | пуховим | пуховими |
Місцевий | на/у пуховому, пуховім | на/у пуховій | на/у пуховому, пуховім | на/у пухових |