робітник
РОБІТНИК, а, ч. 1. Той, хто створює матеріальні цінності, працюючи на промисловому підприємстві; // У капіталістичному суспільстві - представник експлуатованого класу, позбавлений засобів виробництва; пролетарій. Повстаньте, гнані і голодні, Робітники усіх країн! (Сто пісень.., 1946, 7); - Повстали робітники в Новоросійську, в Севастополі і в багатьох інших містах. На Донеччині, де багато ваших земляків, із зброєю в руках повстали робітники вугільних шахт (Головко, II, 1957, 311); // У соціалістичному суспільстві - людина, що працює за фахом і належить до робітничого класу, який володіє загальнонародною власністю на засоби виробництва і є керівною силою держави. Союз Радянських Соціалістичних Республік є соціалістична держава робітників і селян (Конст. СРСР, 1963, 3); Робітники - не тільки головна виробнича, а й велика соціальна сила комуністичного будівництва, найбільш передовий і організований клас (Ком. Укр., 4, 1970, 42); - Найкращі воїни - це вчорашні робітники, шахтарі, слюсарі, колгоспники, взагалі люди чесних трудових професій (Гончар, III, 1959, 25); // Той, хто здійснює нескладну, допоміжну фізичну роботу. В Мічурінському саду закипіла робота. Біля молодих найдорогоцінніших дерев працювали Рябов, Мєшков, Дєдушкін, Терентій і чоловік з двадцять робітників; вони закидали дерева снігом (Довж., І, 1958, 472); Починається метушня. Обставляють реквізитом декорацію. Освітлювачі совають по долівці апаратуру.. Метушаться робітники, переставляючи меблі. Скоро почнеться знімання (Ю. Янов., II, 1958, 29).
2. Той, хто працює, трудиться; трудівник. Він бачив, що батько його - темний хлібороб, мати - мужичка, брат - слухняний робітник у сім'ї, а він?.. (Мирний, IV, 1955, 35); [Генрікова:] Та ви ж хоч маєте дочок. Маєте чоловіка робітника, а мого ж на тім тижні знов напала слабість (Л. Укр., IV, 1954, 214); В його [М. Павлика] особі всі ми втратили Талановитого робітника, живу, Чуткую силу, сівача зерен плодючих (Фр., XIII, 1954, 385).
3. чого і з означ. Людина, зайнята в якій-небудь певній галузі діяльності. Лошаков перший підняв чарку за земство, за земських робітників (Мирний, III, 1954, 288); Глибока тоска чулася тоді в його словах, віковічна тоска робітника землі, одірваного від своєї матері (Хотк., II, 1966, 81); [Дорош:] Ти тільки послухай, що вона пише! (Читає ). «Вадиме! Ти замислив щось погане, щось негідне чесного робітника науки ...» (Мам., Тв., 1962, 452); Змінився характер фольклору, змінився й тип фольклориста як наукового робітника (Рильський, III, 1956, 145).
4. Той, хто найнявся до кого-небудь працювати на нього; наймит. Робітники потіють, а пани з того жиріють (Укр.. присл.., 1955, 62); - Ти, Юрку, будеш за старшого над моїми слугами та робітниками, бо ти мені сподобався (Н.-Лев., III, 1956, 295); Робитимемо все, аби на час скінчити: наймемо робітників, не прогайнуємо і годинки (Коцюб., III, 1956, 146).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | робітник | робітники |
Родовий | робітника | робітників |
Давальний | робітникові, робітнику | робітникам |
Знахідний | робітника | робітників |
Орудний | робітником | робітниками |
Місцевий | на/у робітнику, робітникові | на/у робітниках |
Кличний | робітнику, робітниче | робітники |
§ 8. Чергування О — І, Е — І (п. 1, б): робітник
§ 23. Прикметникові та дієприкметникові суфікси (п. 7): робітник
§ 46. Зразки відмінювання іменників (II): робітник
§ 48. ІІ відміна. Однина. Родовий відмінок (п. 2, а): робітника
§ 49. ІІ відміна. Однина. Давальний відмінок (п. 1): робітникові
§ 51. ІІ відміна. Однина. Орудний відмінок (п. 1): робітником
§ 52. ІІ відміна. Однина. Місцевий відмінок (п. 1, а): робітникові, робітнику
§ 52. ІІ відміна. Однина. Місцевий відмінок (п. 1, б, прим.): робітникові, робітнику
§ 54. ІІ відміна. Множина. Називний відмінок (п. 1): робітники
§ 55. ІІ відміна. Множина. Родовий відмінок (п. 1): робітників
§ 56. ІІ відміна. Множина. Давальний відмінок: робітника, робітникам
§ 57. ІІ відміна. Множина. Знахідний відмінок (п. 1): робітники, робітників
§ 58. ІІ відміна. Множина. Орудний відмінок (п. 1): робітника, робітникам, робітниками
§ 59. ІІ відміна. Множина. Місцевий відмінок: робітника, робітниках
§ 60. ІІ відміна. Множина. Кличний відмінок: робітники
робітничий
РОБІТНИЧИЙ, а, е. Прикм. до робітник 1. Аліна була з робітничої родини, батько брав участь ще у Жовтневій революції (Ю. Янов., II, 1954, 87); Наган в робітничій руці. Постріл. Куля в пенсне. Все (Довж., І, 1958, 59); Ідуть суворовці.. Так струнко йдуть і робітничі й селянські хлопчики малі (Сос., Солов. далі, 1957, 94); // Власт., притаманний робітникові. Ото й почне розповідати [Хведь] - про місто, про завод, про життя робітниче... (Головко, II, 1957, 202); // Характерний для робітника. Совість робітнича, совість хлібороба вимагає віддачі всіх своїх сил для примноження матеріальних багатств нашого народу (Веч. Київ, 3.ІІІ 1966, 4); // Який складається з робітників. [Голос:] - Здається, вчасно поспіли, - припав командир робітничого загону до вогкої від роси станини (Стельмах, II, 1962, 194); // Який очолює маси робітників, виражає і захищає їх інтереси. - Тут [в газеті] усе про третій з'їзд робітничої партії, що був у Лондоні (Панч, В дорозі, 1959, 162); Ми знов підем на бій за владу робітничу... (Сос., І, 1957, 260); // Здійснюваний робітниками. В самому місті почали вибухати робітничі повстання (Гончар, II, 1959, 35); Першим кроком у робітничій революції є перетворення пролетаріату в пануючий клас, завоювання демократії (Комун. маніф., 1947, 33); // Признач. для робітників. Павлусь вступив на бібліотечні курси і тепер був бібліотекарем у робітничому клубі (Донч., II, 1956, 15); Справою робітничої освіти (робітничі курси, ФЗУ, профшколи і вечірні робітничі технікуми ) повинні керувати органи освіти при безпосередній участі ЛКСМУ (КП України в резол. і рішен.., 1958, 316); // Заселений робітниками, в якому живуть робітники. Він швидко проминув останній робітничий квартал і вийшов у білий степ (Епік, Тв., 1958, 421); Поблизу тісно скупчились хатки старого робітничого селища (Шовк., Інженери, 1956, 5); Він мусив несподівано виїхати до робітничих казарм (Смолич, І, 1958, 69).
^ Робітничий клас - основна сила у виробництві матеріальних благ, найпередовіший і найреволюційніший клас сучасного суспільства. У боротьбі проти імперіалізму об'єднуються три великі сили сучасності: світова система соціалізму, міжнародний робітничий клас і національно-визвольний рух (Ком. Укр., 7, 1969, 11); Робітничий кореспондент - робітник, який систематично пише замітки, статті до газет і журналів. Ленін з особливою увагою ставився до правки рукописів робітничих кореспондентів (Рад. літ-во, 12, 1967, 47); Робітничий факультет - в СРСР з 1919 р. до кінця 30-х років - загальноосвітній навчальний заклад для прискореної підготовки робітників і селян до вступу у вузи.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | робітничий | робітнича | робітниче | робітничі |
Родовий | робітничого | робітничої | робітничого | робітничих |
Давальний | робітничому | робітничій | робітничому | робітничим |
Знахідний | робітничий, робітничого | робітничу | робітниче | робітничі, робітничих |
Орудний | робітничим | робітничою | робітничим | робітничими |
Місцевий | на/у робітничому, робітничім | на/у робітничій | на/у робітничому, робітничім | на/у робітничих |