прогайнувати
ПРОГАЙНУВАТИ, ую, уєш, перех., розм. Марно, по-пустому, нерозумно витратити (гроші, майно, господарство і т. ін.); пропити, прогуляти. - Щось мало , - не всі гроші : ти десь прогайнував в Богуславі , - мабуть, пропив з батюшками в винарні (Н.-Лев., III, 1956, 170); Те, що предки потом збили, Скарб, худобу накопили - Все козак прогайнував (Бор., Тв., 1957, 80); Він зовсім розпився, прогайнував господарство, продав землю , - зосталася сама обідрана хатка (Гр., І, 1963, 431); // Згайнувати, змарнувати (час). Робитимемо все, аби на час скінчити : наймемо робітників, не прогайнуємо і годинки (Коцюб., III, 1956, 146); [Дем'ян:] Так ми знову покинемо [роботу]! [Петро:] Тоді посадять! І ми тілько літо прогайнуємо (К.-Карий, II, 1960, 326); - Вже сьогодні поставив на кращу ділянку, бо на цій поки постягаєш дерево до стосу - скільки часу прогайнуєш (Стельмах, І, 1962, 304).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прогайную | прогайнуємо |
2 особа | прогайнуєш | прогайнуєте |
3 особа | прогайнує | прогайнують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прогайнував | прогайнували |
Жіночий рід | прогайнувала | |
Середній рід | прогайнувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прогайнуймо | |
2 особа | прогайнуй | прогайнуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | прогайнувавши |