солдатчина
СОЛДАТЧИНА, и, ж., заст., розм. Солдатська служба. Шевченкові здавалося, що він живе тут вже кілька тижнів, а насправді кінчався тільки перший тиждень його солдатчини (Тулуб, В степу.., 1964, 110); Іван вирішує йти в солдати замість свого друга Семена. Треба згадати, що значила в ті роки солдатчина, з її муштрою, безправ'ям рядового, знущаннями офіцерів, і тоді зрозумілим стане високе благородство Непокритого (Мартич, Повість про нар. артиста, 1954, 154).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | солдатчина | солдатчини |
Родовий | солдатчини | солдатчин |
Давальний | солдатчині | солдатчинам |
Знахідний | солдатчину | солдатчини |
Орудний | солдатчиною | солдатчинами |
Місцевий | на/у солдатчині | на/у солдатчинах |
Кличний | солдатчино | солдатчини |
солдатчин
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | солдатчин | солдатчина | солдатчине | солдатчині |
Родовий | солдатчиного | солдатчиної | солдатчиного | солдатчиних |
Давальний | солдатчиному | солдатчиній | солдатчиному | солдатчиним |
Знахідний | солдатчин, солдатчиного | солдатчину | солдатчине | солдатчині, солдатчиних |
Орудний | солдатчиним | солдатчиною | солдатчиним | солдатчиними |
Місцевий | на/у солдатчиному, солдатчинім | на/у солдатчиній | на/у солдатчиному, солдатчинім | на/у солдатчиних |