спрясти
СПРЯСТИ1, спряду, спрядеш, док., перех . 1. Виготовити що-небудь прядінням. * Образно. Дома сама у думці спряла ту незриму нитку близькості, яка, здавалося, вже з'єднувала їх... (Перв., Материн.. хліб, 1960, 43); // Прядучи, з'єднати одне з одним. * Образно. Що я бачу? Цвітом вишні Ти обсипана в саду. В срібну пряжу дні колишні Я з сучасними спряду (Олесь, Вибр., 1958, 385).
2. Прядучи, витратити певну кількість прядива. [Пріська:] Бувало й обід звариш, і в хаті прибереш, впораєш дві корови, семеро свиней, ще й успієш спрясти мичок зо три (Вас., III, 1960, 77); Пряла баба Довгу нічку, Спряла баба Добру мичку (Перв., Райдуга... 1960, 55).
СПРЯСТИ2, спряду, спрядеш, чим, розм. Док. до прясти2. Кінь спряде ушима (Хотк., II, 1966, 32).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спряду | спрядемо |
2 особа | спрядеш | спрядете |
3 особа | спряде | спрядуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | спряв | спряли |
Жіночий рід | спряла | |
Середній рід | спряло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спрядімо | |
2 особа | спряди | спрядіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | спрявши |