труситися
ТРУСИТИСЯ, трушуся, трусишся, недок . 1. Хитатися, коливатися; дрижати. Збентежила ся річ Латина, Здавалось, близька зла година; На лисині трусивсь вінець (Котл., І, 1952, 275); Машини в заводах стукотіли, аж стіни гули й трусились (Н.-Лев., II, 1956, 207); Гарячий кулемет труситься у міцних руках Шестакова, мов хоче вирватися (Гончар, Новели, 1954, 40); Під гуркоту зеніток трусилися будинки (Донч., III, 1956, 440); // Здригатися всім тілом. Навколо розлігся регіт, трусилася од сміху навіть Мокрина Карпець (Стельмах, II, 1962, 136); // Відчувати тремтіння тіла (від страху, холоду, хвороби тощо). Еней спросоння як схопився, Дрижав од страху і трусився (Котл., І, 1952, 109); Слуха молодиця і вже не сміється:.. на очах тремтять сльози; вся труситься і хапається за стіл, щоб не впасти (Стор., І, 1957, 23); Змерз подорожній, аж труситься бідний, Мороз витискає душу із тіла (Коцюб., І, 1955, 430); Старший лейтенант, командир роти, трусився під купою накиданих на нього ковдр та шинелей - у нього був приступ малярії (Ю. Янов., II, 1954, 10); // Дрижати, тремтіти (про руки, ноги, голову тощо). Лице її було бліде, руки й ноги трусились, очі як вугілля тліли (Мирний, III, 1954, 125); Голова Петру гнівно трусилася, руки стискалися, наче він ладен був кинутися на зятя і побити його (Чаб., Балкан. весна, 1960, 356); У Олени губи трусяться, слова сказати не можуть (Тют., Вир, 1964, 24).
Труситися як у пропасниці див. пропасниця.
2. перен. Відчувати страх, переляк; боятися. - На те, - каже, - щука в морі, Щоб трусивсь карась (Гл. Вибр., 1957, 162); - От, боже мій, - каже [жінка].. - Поки вже ми отак і труситься будем тебе? (Тесл., З книги життя, 1949, 39); // над ким - чим. Ретельно оберігати кого-, що-небудь, боятися втратити когось, щось. - І яке їм діло до того, хто як живе? Коли самі не вміють з людьми жити, коли самі трусяться над усім (Мирний, IV, 1955, 55); Той над закопаним золотом труситься, чахне (Зеров, Вибр., 1966, 217); - А речі свої он як зберігають. Аж трусяться над кожною ганчіркою (Тулуб, Людолови, І, 1957, 85); // Скупо витрачати; боятися витратити зайве. Густав обурений... Доки він з матір'ю буде труситися над кожною кроною (Хижняк, Килимок, 1961, 88); // Скупитися, жаліти для когось. - А щоб ніхто не діждав, щоб я важений хліб їла! попідвіконням піду, а не хочу твого хліба, що ти даєш і трусишся (Кв.-Осв., II, 1956, 131); - У вас, каже, все погане, а самі ж завидющі, жаднючі, аж трусяться (Довж., І, 1958, 343).
@ Труситися за себе (за [свою] шкуру і т. ін. ) - боятися за своє життя, становище, за свій добробут. Не так економію бережуть, за себе трусяться (Головко, II, 1957, 260); - А мені страшнувато, - признався Степан.. - Не подумайте, що за шкуру трушуся.. от тепер.. страшно не хочеться під бандитську кулю потрапити (Стельмах, II, 1962, 194).
3. до чого або з інфін., перев. з частк. а ж, перен., розм. Мати велике, нестримне прагнення до чогось, якесь бажання. Еней і сам трусивсь до бою (Котл., І, 1952, 281); - Я своєму чоловікові колись теж так відповідала, а сама, правду кажучи, аж трусилася заміж (Добр., Тече річка.., 1961, 226); Колишній червоногвардієць Миколюк аж трусився в нетерплячки довідатися від Марка про політику, про японця і про бурхливе столичне життя (Кир., Вибр., 1960, 331).
Аж жижки трусяться (трусилися) у кого див. жижки; Аж шкура труситься у кого - те саме, що Аж жижки трусяться (див. жижки). Додав ще Лисенко-Вовчура, - Усякого лютість скажена пройма, До бійки аж труситься шкура... (Стар., Поет. тв., 1958, 206).
4. Трясучись, їхати на коні, на возі, у поїзді тощо. Коні вчвал пішли - і глянув З посміхом Вільям величний, Як нещасний коментатор На ослі за ним трусився (Л. Укр., IV, 1954, 171); Коли б позавчора вранці він.. відчув у собі таку певність, не довелося б сьогодні труситися в вагоні (Рибак, Час.., 1960, 770); За якусь хвилину ми вже трусилися на скрипучому возі (Мур., Бук. повість, 1959, 233).
5. Сипатися, сіятися. Сніг трусився в стріхи, наче сухий пісок (Н.-Лев., II, 1956, 70); Схиляю голову до мучника. А в нього вже летить-труситься мука (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 122); * Образно. Прислухається княгиня - тільки сміх, Тільки труситься сміх (Тич., І, 1946, 106).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | трушуся | трусимося |
2 особа | трусишся | труситеся |
3 особа | труситься | трусяться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | труситимуся | труситимемося |
2 особа | труситимешся | труситиметеся |
3 особа | труситиметься | труситимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | трусився | трусилися |
Жіночий рід | трусилася | |
Середній рід | трусилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | трусімося | |
2 особа | трусися | трусіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | трусячись | |
Минулий час | трусившись |