яблуня
ЯБЛУНЯ, і, ж. Садове й лісове фруктове дерево родини розових з плодами перев. кулястої форми. Серед двору гілляста яблуня стояла (Вовчок, І, 1955, 259); Цвіли яблуні; тихе повітря дихало чудовими пахощами (Коцюб., І, 1955, 27); Під склепінням черемхи й дикої яблуні глибоко дихало лісове джерело (Стельмах, II, 1962, 144).
@ Недалеко відкотиться яблучко (яблуко) від яблуні див. відкочуватися.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | яблуня | яблуні |
Родовий | яблуні | яблунь |
Давальний | яблуні | яблуням |
Знахідний | яблуню | яблуні |
Орудний | яблунею | яблунями |
Місцевий | на/у яблуні | на/у яблунях |
Кличний | яблуне | яблуні |