атракція
АТРАКЦІЯ, -ї, ж. 1. Виникнення при сприйманні індивіда індивідом взаємної привабливості, розуміння і прийняття один одного у взаємодії, коли не тільки узгоджуються дії, а і встановлюються позитивні взаємини. // Почуття однієї людини до іншої; це також ставлення до іншої людини, тобто атракція належить і до класу соціальних установок. 2. фізіол. Рухи кінцівок, які спрямовані до тулуба. 3. зах. Принада. ** Паронімічна атракція, лінгв. – найпоширеніший різновид “народної етимології”, наявний між паронімами, іноді ототожнюється з парономазією. 4. геод. Відхилення виска внаслідок діяння сили тяжіння гір, важких речовин земної кори та інших значних мас.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | атракція | атракції |
Родовий | атракції | атракцій |
Давальний | атракції | атракціям |
Знахідний | атракцію | атракції |
Орудний | атракцією | атракціями |
Місцевий | на/у атракції | на/у атракціях |
Кличний | атракціє | атракції |