бадилина
БАДИЛИНА, и, ж. Стеблина якої-небудь рослини. Вона вирвала бадилину нехворощі і гнала додому худесенькі овечата (Н.-Лев., III, 1956, 329); Широке поле, як морська даль, сріблилося шовковими шатрами павутиння, посланого на тернових кущах та на пожовклих бадилинах будяків і кінського щавлю (Ле, Україна, 1940, 4); * У порівн. Як самотньо! Стоїш тут [на полонині] маленький, як бадилина в полі (Коцюб., II, 1955, 322).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бадилина | бадилини |
Родовий | бадилини | бадилин |
Давальний | бадилині | бадилинам |
Знахідний | бадилину | бадилини |
Орудний | бадилиною | бадилинами |
Місцевий | на/у бадилині | на/у бадилинах |
Кличний | бадилино | бадилини |