борсук
БОРСУК, а, ч. Хижий лісовий хутровий звір з родини куницевих. Аж ось виступив до трону, Щоб взять Лиса в оборону, Стрий його, Борсук Бабай (Фр., XII, 1953, 11); Старий борсук з білою стьожкою на лобі довго біг, рохкаючи, поряд з Явдохою (Донч., III, 1956, 57); * У порівн. - Андрію! Ти чому сидиш, як борсук, у бараці? - накинувся на мене Бобров (Збан., Ліс. красуня, 1955, 112).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | борсук | борсуки |
Родовий | борсука | борсуків |
Давальний | борсукові, борсуку | борсукам |
Знахідний | борсука | борсуків |
Орудний | борсуком | борсуками |
Місцевий | на/у борсуку, борсукові | на/у борсуках |
Кличний | борсуче | борсуки |
борсучий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | борсучий | борсуча | борсуче | борсучі |
Родовий | борсучого | борсучої | борсучого | борсучих |
Давальний | борсучому | борсучій | борсучому | борсучим |
Знахідний | борсучий, борсучого | борсучу | борсуче | борсучі, борсучих |
Орудний | борсучим | борсучою | борсучим | борсучими |
Місцевий | на/у борсучому, борсучім | на/у борсучій | на/у борсучому, борсучім | на/у борсучих |