вишкребки
ВИШКРЕБКИ, ВИСКРЕБКИ, ВИСКРІБКИ, ів, мн., розм. Залишки чого-небудь, вишкрябані із дна або стінок якогось посуду.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вишкребки | |
Родовий | вишкребків | |
Давальний | вишкребкам | |
Знахідний | вишкребки | |
Орудний | вишкребками | |
Місцевий | на/у вишкребках | |
Кличний | вишкребки |
вишкребок
ВИШКРЕБОК, бка, ч., розм. 1. Невеликий хліб із залишків тіста на дні та стінках макітри, діжі.
2. перен., жарт. Про останню дитину в сім'ї; // лайл. Про неповноцінну, зневажувану людину. [Женя:] Геть відціля, мерзота, вишкребки всього, що є найгидчішого у світі, геть!.. (Кроп., II, 1958, 472); - О, я помирюся з цим вишкребком Косінським. Не інакше, як Замойський його й підкинув нам для розбрату (Ле, Наливайко, 1957, 43).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вишкребок | вишкребки |
Родовий | вишкребка | вишкребків |
Давальний | вишкребкові, вишкребку | вишкребкам |
Знахідний | вишкребок, вишкребка | вишкребки, вишкребків |
Орудний | вишкребком | вишкребками |
Місцевий | на/у вишкребку | на/у вишкребках |
Кличний | вишкребку | вишкребки |