драч
ДРАЧ, а, ч. 1. розм. Те саме, що драчка 1. Ми ті, що платимо податки, Собі ж лишаєм труд і плач, Котрім державні всі порядки є тільки кривда, тільки драч (Пісні та романси.., II, 1956, 187).
2. діал. Просорушка. Спритний Омелян хитромудро переплів ремінням крупорушку, драч, вальці, січкарню і керат [кират] (Стельмах, Хліб.., 1959, 116).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | драч | драчі |
Родовий | драча | драчів |
Давальний | драчеві, драчу | драчам |
Знахідний | драч | драчі |
Орудний | драчем | драчами |
Місцевий | на/у драчі, драчу, драчеві | на/у драчах |
Кличний | драчу | драчі |
драча
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | драча | драчі |
Родовий | драчі | драч |
Давальний | драчі | драчам |
Знахідний | драчу | драчі |
Орудний | драчею | драчами |
Місцевий | на/у драчі | на/у драчах |
Кличний | драче | драчі |