зажирати
ЗАЖИРАТИ, аю, аєш, недок., ЗАЖЕРТИ, ру, реш, док., перех., розм. 1. Поїдати, з'їдати все (про тварин). Кінь форкав, зажираючи дорідну зелень по вибалочку (Ле, Ю. Кудря, 1956, 15); // Нападаючіи на кого-небудь, загризати (про хижаків). - Ваша країна дика й дивна дуже? Ведмеді у вас там панують і зажирають кого хочуть - правда цьому? (Вовчок, І, 1955, 378); * Образно. [Ганна:] Воно вже й скрізь так повелося: багачі до багачів туляться, а злидні одно другого зажирають!.. (Крон., II, 1958, 20); // фам. Жадібно, пожадливо їсти (про людей). Зажер усе, нічого не зіставив (Сл. Гр.); * Образно. - Молодих літ мені ніхто не верне. Зажерло їх панство несите... Цюпа, Назустріч.., 1958, 178).
2. перен. Жадібно, зажерливо захоплювати, загарбувати що-небудь. Противний чоловік був [Тимоха Ломака]. Усе зажирав, щоб із багатієм Цибульським порівнятися (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 18); Все хочеться зразу розбагатіти, увесь світ зразу зажерти... Твоя, господи, воля! (Мирний, 1, 1954, 178); Жадоба така несита: все б зажер собі [Денис], - от і давай випихати Романа, щоб більше батьківщини припало... (Гр., II, 1963, 324).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зажираю | зажираємо |
2 особа | зажираєш | зажираєте |
3 особа | зажирає | зажирають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зажиратиму | зажиратимемо |
2 особа | зажиратимеш | зажиратимете |
3 особа | зажиратиме | зажиратимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зажирав | зажирали |
Жіночий рід | зажирала | |
Середній рід | зажирало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зажираймо | |
2 особа | зажирай | зажирайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | зажираючи | |
Минулий час | зажиравши |