замковий
ЗАМКОВИЙ, а, е. Прикм. до замок. Стою, прихилившись до липи. На замковій стрімкій стіні (Л. Укр., IV, 1954, 94); На замкових валах походжала варта і з-під долоні дивилася на степ, спалений сонцем (Панч, Гомон. Україна, 1954, 93).
ЗАМКОВИЙ, а, е. Прикм. до замок. Додому Сиволап повернувся геть далеко за північ. Ледве знайшов замкову щілину, повернув ключа, але двері не відчинялися (Ткач, Плем'я.., 1961, 125).
ЗАМКОВИЙ, вого, ч. Один з військовослужбовців, що входять до складу обслуги артилерійської гармати. Іраклій Мосашвілі, замковий тієї ж гармати, де за наводчика Семен, вартував саме (Головко, І, 1957, 278).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | замковий | замкові |
Родовий | замкового | замкових |
Давальний | замковому | замковим |
Знахідний | замкового | замкових |
Орудний | замковим | замковими |
Місцевий | на/у замковому, замковім | на/у замкових |
Кличний | замковий | замкові |
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | замковий | замкова | замкове | замкові |
Родовий | замкового | замкової | замкового | замкових |
Давальний | замковому | замковій | замковому | замковим |
Знахідний | замковий, замкового | замкову | замкове | замкові, замкових |
Орудний | замковим | замковою | замковим | замковими |
Місцевий | на/у замковому, замковім | на/у замковій | на/у замковому, замковім | на/у замкових |
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | замковий | замкова | замкове | замкові |
Родовий | замкового | замкової | замкового | замкових |
Давальний | замковому | замковій | замковому | замковим |
Знахідний | замковий, замкового | замкову | замкове | замкові, замкових |
Орудний | замковим | замковою | замковим | замковими |
Місцевий | на/у замковому, замковім | на/у замковій | на/у замковому, замковім | на/у замкових |
замок
ЗАМОК, мка, ч. 1. Укріплене житло феодала доби середньовіччя з оборонними, господарськими, культовими і т. ін. будівлями, звичайно оточене високим кам'яним муром з кількома вежами. На високому горбі стримить давній лицарський замок з баштою (Н.-Лев., III, 1956, 311); Вона [скеля] нагадувала середньовічний замок, похмуру кам'яницю, яка, гострішаючи догори, утворювала там щось подібне до вежі (Гончар, III, 1959, 105); Характерними прикладами феодальних дворів-замків є згадувані в літопису двори князя Володимира Святославича у Білгороді, Вишгороді і Берестові (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 448); // Великий поміщицький будинок; палац. Пан гуляв у себе в замку, У ярмі стогнали люди, І здавалось, що довіку Все така неволя буде (Л. Укр., І, 1951, 380); Старий упертий граф вирішив нікуди не йти з свого фамільного замка (Гончар, III, 1959, 145).
@ Будувати надхмарні замки - плекати химерні нездійсненні, відірвані від життя плани, надії.
2. заст., рідко. Тюремна будівля; тюрма. Школи усякі.., святого владики хороми, пошта, потюремни (тюремний) замок, - батечки, яких то домів у ньому [Харкові] нема! (Кв.-Осн., II, 1956, 308).
ЗАМОК, мка, ч. 1. Пристрій для замикання дверей у приміщеннях, дверцят шафи, скринь, шухляд і т. ін. Скриня Макушина відчинена, розбитий замок лежить біля неї на долівці, а над скринею стоїть.. Левко (Кв.-Осн., II, 1956, 259); Сторож брязнув ключами, осмикаючи важкий здоровий замок (Н.-Лев., II, 1956, 268).
На замок брати (взяти) - замикати (двері і т. ін. Двері веранди., які вона сама брала на замок, тепер були розчиненими навстіж (Коз., Сальвія, 1959, 43).
На замку бути: а) бути замкненим; б) бути недоступним для ворогів, добре охоронятися. Кордон наш - на замку! (Бичко, Сійся.., 1959, 186); Під замком бути (перебувати, лежати і т. ін.): а) зберігатися замкненим (про цінності, харчові продукти і т. ін.). Хліб під замком, - скнарість така! (Барв., Опов.., 1902, 93); Софія скоріш кинулась умиватись, причісуватись, ..добула свої персні та браслети, що вже давно лежали підзамком (Л. Укр., III, 1952, 540); б) бути замкненим у якому-небудь приміщенні, ув'язненим. Під замок ховати (класти і т. ін. ) - поміщати щось куди-небудь замикаючи. Як він забувся, що його жінка все ховає під замок? (Стельмах, І, 1962, 115); Під (за) трьома (сімома і т. ін. ) замками держати (тримати і т. ін. ): а) зберігати старанно замкненим, надійно захованим (цінності харчові продукти і т. ін.); б) тримати ув'язненим, надійно охороняючи. Він [цар] їх триматиме в полоні під трьома замками (Донч., VI, 1957, 79).
2. Застібка в намисті, браслеті; // Довга металева або пластмасова застібка для одягу, а також папок, портфелів і т. ін.
3. У деяких видах вогнепальної зброї - пристрій, признач. для здійснення пострілу. Спокійно оглянув [Начко] замок зброї, повкладав нові патрони (Фр., VI, 1951, 303); Важко клацнув замок гармати (Стельмах. Кров людська.., І, 1957, 196); У XVI ст. з'явилися.. рушниці з кремінним ударним замком (Іст. середніх віків, 1955, 198).
4. техн. Пристрій для з'єднання рухомих частин механізму, машини і т. ін. Причіп косарки має замок-запобіжник (Механ. і електриф.., 1953, 138).
5. З'єднані певним способом колоди, дерев'яні бруски. Перегнивші замки колись добре рубленої хати порозмикалися, стіни почали вивалюватись (Мирний, 1 1955, 332).
6. архт. Центральний камінь арки. Замок - самий верхній середній клинуватий камінь склепіння або арки (Архіт. Рад. Укр., 8, 1939, 40).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | замок | замки |
Родовий | замку | замків |
Давальний | замкові, замку | замкам |
Знахідний | замок | замки |
Орудний | замком | замками |
Місцевий | на/у замку | на/у замках |
Кличний | замку | замки |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | замок | замки |
Родовий | замка | замків |
Давальний | замкові, замку | замкам |
Знахідний | замок | замки |
Орудний | замком | замками |
Місцевий | на/у замку | на/у замках |
Кличний | замку | замки |