заморювати
ЗАМОРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАМОРИТИ, морю, мориш, док., перех. 1. Доводити до загибелі, смерті (голодом, роботою і т. ін.). Він і прийшов немощний, та таки себе не поберігав: не слухав нікого .. і заморив себе зовсім (Кв.-Осн., II, 1956, 100); - Що ж, на твою думку, треба чекати, поки вони [пани] нас голодом заморять? (Тулуб, Людолови, І, 1957, 428); // спец. Умертвляти. Найкраще живих ссавців, призначених для виготовлення чучел, заморювати ефіром або хлороформом (Вигот. чучел.., 1956, 34).
Заморити на смерть - довести до загибелі, смерті. - А, так ти така, погана Лисице! - скрикнув Вовчик. - Хочеш мене роботою і голодом на смерть заморити, а сама всю страву пожерла! (Фр., IV, 1950, 85).
@ Заморити черв'яка (рідше гробачка) - трохи вгамувати голод. Заморивши черв'яка, козацтво запалило люльки і повело розмову (Стор., І, 1957, 393); [Дорош:] Сідай лиш отут поруч, поговоримо та гробачка заморимо та й рушимо далі (Крон., V, 1959, 282); Тимко стояв осторонь за дверима. В нього зовсім не було чим заморити черв'яка. А їсти так хотілося... (Цюпа, Грози.., 1961, 121).
2. розм. Те саме, що утомлювати. [Шапіга:] Ах ви ж... комсомолія! Ну, добре ж, творіть, будуйте.. Тільки ж ви нас, стариків, не дуже заморюйте... (Мик., 1, 1957, 215).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заморюю | заморюємо |
2 особа | заморюєш | заморюєте |
3 особа | заморює | заморюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заморюватиму | заморюватимемо |
2 особа | заморюватимеш | заморюватимете |
3 особа | заморюватиме | заморюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заморював | заморювали |
Жіночий рід | заморювала | |
Середній рід | заморювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заморюймо | |
2 особа | заморюй | заморюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | заморюючи | |
Минулий час | заморювавши |