кармін
КАРМІН, у, ч. Яскраво-червона фарба, яку добувають із кошенілі. В жанрових картинах.. він часом уживає кармін (Коцюб., II, 1955, 433); Фруктово-ягідну суміш звичайно підкрашують карміном, амарантом (Технол. пригот. їжі, 1957, 211); * У порівн. Циганські кучері, крізь них мідяні скроні.. і губи, мов кармін (Сос., І, 1957, 325).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кармін | карміни |
Родовий | карміну | кармінів |
Давальний | кармінові, карміну | кармінам |
Знахідний | кармін | карміни |
Орудний | карміном | кармінами |
Місцевий | на/у карміні | на/у кармінах |
Кличний | карміне | карміни |