ковзний
КОВЗНИЙ, а, е. Який рухається ковзаючись. Дерев'яні плоскі затвори ковзають у пазах опор, тому їх називають ковзними (Довідник сіль. будівельника, 1956, 118); За пропозицією помічника майстра.. в машинах ковзні підшипники замінили шариковими (Ком. Укр., 5, 1963, 65); // Стос. до ковзання. Всі найпростіші затвори роблять ковзного типу (Довідник сіль. будівельника, 1956, 118); Різновидністю косого освітлення є ковзне освітлення (Довідник фот., 1959, 66).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ковзний | ковзна | ковзне | ковзні |
Родовий | ковзного | ковзної | ковзного | ковзних |
Давальний | ковзному | ковзній | ковзному | ковзним |
Знахідний | ковзний, ковзного | ковзну | ковзне | ковзні, ковзних |
Орудний | ковзним | ковзною | ковзним | ковзними |
Місцевий | на/у ковзному, ковзнім | на/у ковзній | на/у ковзному, ковзнім | на/у ковзних |