мальтузіанець
МАЛЬТУЗІАНЕЦЬ, нця, ч. Прибічник мальтузіанства. Ні, панове мальтузіанці, не переповнена планета людьми, не перенаселена! (Довж., III, 1960, 69).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мальтузіанець | мальтузіанці |
Родовий | мальтузіанця | мальтузіанців |
Давальний | мальтузіанцеві, мальтузіанцю | мальтузіанцям |
Знахідний | мальтузіанця | мальтузіанців |
Орудний | мальтузіанцем | мальтузіанцями |
Місцевий | на/у мальтузіанці, мальтузіанцеві | на/у мальтузіанцях |
Кличний | мальтузіанцю | мальтузіанці |