муравка
МУРАВКА1, и, ж. Зменш.-пестл. до мурава. Порозпрягали чергові волів, розпустили по муравці на пашу (Коцюб., І, 1955, 183); Дітей і юнацтво треба виховувати на кращих зразках класичної і сучасної вітчизняної поезії, а не на віршиках.., написаних з нагоди осіннього дощика, зеленої травки-муравки чи півника-розбійника (Мал., Думки.., 1959, 42).
МУРАВКА2, и, ж., діал. Мурашка. Земля напечена, мов черінь. Ящірка шурхнула в нору, чміль пролетів, муравки трудяться й трудяться невтомно (Гончар, Тронка, 1963, 183).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | муравка | муравки |
Родовий | муравки | муравок |
Давальний | муравці | муравкам |
Знахідний | муравку | муравки, муравок |
Орудний | муравкою | муравками |
Місцевий | на/у муравці | на/у муравках |
Кличний | муравко | муравки |