нав'ючувати
НАВ'ЮЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАВ'ЮЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Навантажувати кого-, що-небудь поклажею, в'юками. Нав'ючують [інженер-механік і мічман] на спину Рязанова два свинцеві вантажі, чіпляють балони з киснем, закріплюють кисневий мішок (Логв., Давні рани, 1961, 43); Галя призналась, що справді недавно плакала, бо в неї вийшла незлагода із свекрухою, яка сьогодні нав'ючила її корзинами та посилала торгувати, а їй соромно було... (Гончар, Тронка 1963 295).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нав'ючую | нав'ючуємо |
2 особа | нав'ючуєш | нав'ючуєте |
3 особа | нав'ючує | нав'ючують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нав'ючуватиму | нав'ючуватимемо |
2 особа | нав'ючуватимеш | нав'ючуватимете |
3 особа | нав'ючуватиме | нав'ючуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | нав'ючував | нав'ючували |
Жіночий рід | нав'ючувала | |
Середній рід | нав'ючувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нав'ючуймо | |
2 особа | нав'ючуй | нав'ючуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | нав'ючуючи | |
Минулий час | нав'ючувавши |