надаряти
НАДАРЯТИ, яю, яєш, недок., НАДАРИТИ, дарю, дариш, док., перех., розм. 1. Наділяти чим-небудь, давати щось як подарунок, нагороду. * Образно. Іще хлоп'ятком бувши, чарував [Б. Сметана] Пражан вибагливих своєю грою, А виріс - і почав їх надаряти, Одважний учень сміливих майстрів. Натхнення невсипущого дарами (Рильський, II, 1960, 289).
2. перен. Давати кому-небудь добрі поради, побажання і т. ін. Балабуха не спромігся дати за Настю приданого ні мідного шага й тільки надарив своїм благословенням на дорогу (Н.-Лев., III, 1956, 251).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надаряю | надаряємо |
2 особа | надаряєш | надаряєте |
3 особа | надаряє | надаряють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надарятиму | надарятимемо |
2 особа | надарятимеш | надарятимете |
3 особа | надарятиме | надарятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | надаряв | надаряли |
Жіночий рід | надаряла | |
Середній рід | надаряло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надаряймо | |
2 особа | надаряй | надаряйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | надаряючи | |
Минулий час | надарявши |