настільник
НАСТІЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що скатерка. Лазар побачив високу хату з одним вікном, доволі чисту, з ліжком, чепурно засланим, стіл під настільником (Коцюб., II, 1955, 194); На маленькій веранді.. під низенькою зеленою лампою виразно білів стіл, вкритий чистим настільником (Дн. Чайка, Тв., 1960, 44); Вздовж усього ганку стояв стіл, засланий білим настільником (Л. Янов., І, 1959, 360).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | настільник | настільники |
Родовий | настільника | настільників |
Давальний | настільникові, настільнику | настільникам |
Знахідний | настільник | настільники |
Орудний | настільником | настільниками |
Місцевий | на/у настільнику | на/у настільниках |
Кличний | настільнику | настільники |