обтіпаний
ОБТІПАНИЙ1, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обтіпати.
2. у знач. прикм. Порваний, пошарпаний. Витягши з гамана шматок засмальцьованого паперу, з обтіпаними краями,.. подав [Остап] голові (Мирний, І, 1949, 132); * Образно. Зубожіло село [Піски]... Обшарпане, обтіпане... Тільки козачі хатки й біліють (Мирний, І, 1949, 205).
ОБТІПАНИЙ2, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обтіпати. Обтіпане волокно.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | обтіпаний | обтіпана | обтіпане | обтіпані |
Родовий | обтіпаного | обтіпаної | обтіпаного | обтіпаних |
Давальний | обтіпаному | обтіпаній | обтіпаному | обтіпаним |
Знахідний | обтіпаний, обтіпаного | обтіпану | обтіпане | обтіпані, обтіпаних |
Орудний | обтіпаним | обтіпаною | обтіпаним | обтіпаними |
Місцевий | на/у обтіпаному, обтіпанім | на/у обтіпаній | на/у обтіпаному, обтіпанім | на/у обтіпаних |