осколковий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | осколковий | осколкова | осколкове | осколкові |
Родовий | осколкового | осколкової | осколкового | осколкових |
Давальний | осколковому | осколковій | осколковому | осколковим |
Знахідний | осколковий, осколкового | осколкову | осколкове | осколкові, осколкових |
Орудний | осколковим | осколковою | осколковим | осколковими |
Місцевий | на/у осколковому, осколковім | на/у осколковій | на/у осколковому, осколковім | на/у осколкових |
осколок
ОСКОЛОК, лка, ч. Відбитий, відколений шматок чого-небудь твердого. Чавунна куля.. вдарилася в гранітну брилу біля брами й розскочилася разом з осколками граніту (Ле, Наливайко, 1957, 281); Метеорити є, мабуть, осколки інших небесних тіл (Астр., 1956, 94); // Дрібна частинка бомби, снаряда, міни і т. ін., що відколюється під час вибуху. Гриміла артилерійська канонада, сипались зенітні осколки з неба.., а Самійло Вихор того не чув (Кучер, Чорноморці, 1956, 360); Тимко побачив нашого бійця, що біг без шапки і шинелі, він правою рукою підтримував відбиту осколком щелепу (Тют., Вир, 1964, 501).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | осколок | осколки |
Родовий | осколка | осколків |
Давальний | осколкові, осколку | осколкам |
Знахідний | осколок | осколки |
Орудний | осколком | осколками |
Місцевий | на/у осколку | на/у осколках |
Кличний | осколку | осколки |